Iskolánk minden évben méltó módon emlékezik meg az 1849. október 6-án kivégzett 13 aradi vértanúról, akik életüket áldozták a magyar szabadságért. Idén is közösen hajtottunk fejet előttük, tiszteletünket kifejezve hősiességük és áldozatuk iránt.
  A megemlékezést az iskola dísztermében tartottuk, ahol tanáraink és diákjaink együtt gyűltek össze. Az ünnepség egy rövid történelmi visszatekintéssel kezdődött, amelyben felidéztük az 1848–49-es szabadságharc eseményeit, majd egy iskolatársunk elszavalta Ady Endre „Október 6 ” című versét, amely megrendítő hangulatot teremtett a teremben.
   Rövid jelenetekben elevenítették fel a vértanúk utolsó napjait, leveleiket, gondolataikat és bátor kiállásukat a nemzeti ügy mellett. A háttérben kivetített korabeli festmények és zenei aláfestés segítettek átélni a történelmi pillanatokat.
   A megemlékezés zárásaként egy-egy mécsest gyújtottunk a vértanúk tiszteletére. Az emlékgyertyák fénye és a csendes főhajtás méltó zárása volt ennek a napnak.
   Ezek a közös pillanatok nemcsak tanítanak, hanem összekötnek bennünket – emlékeztetve, hogy a múlt hőseit nem feledhetjük, és a szabadság mindig érték, amit őriznünk kell.
   Вшанування пам’яті арадських мучеників у нашій школі – 6 жовтня
   Щороку наша школа гідно вшановує пам’ять тринадцяти арадських мучеників, страчених 6 жовтня 1849 року, які віддали своє життя за свободу угорського народу. І цього року ми спільно вклонилися їм, висловлюючи свою повагу до їхньої мужності та самопожертви.
   Захід пам’яті відбувся в актовій залі школи, де зібралися разом учителі та учні. Урочистість розпочалася з короткого історичного екскурсу, під час якого було згадано події революції та визвольної боротьби 1848–49 років. Учениця ліцею прочитала вірш Аді Е. «6 жовтня», який створив у залі зворушливу атмосферу.
   У коротких інсценізаціях було відтворено останні дні мучеників, їхні листи, думки та відважну позицію на захист національної справи. Історичні картини, що проектувалися на екрані, та музичний супровід допомогли глибше відчути дух тієї епохи.
   На завершення вшанування запалили по одній свічці на честь кожного з мучеників. Світло пам’ятних свічок і тиха хвилина мовчання стали гідним завершенням цього дня.
   Ці спільні моменти не лише навчають, а й об’єднують нас – нагадуючи, що ми не маємо права забувати героїв минулого, а свобода – це цінність, яку потрібно берегти.